План зустрічі:

1. Сучасний ЗАК — більше, ніж просто гемоглобін і еритроцити
Перехід від кількісної оцінки (RBC, HGB) до поглибленого аналізу якості клітинної популяції.
Технологічні можливості сучасних аналізаторів: пряме вимірювання об'єму та вмісту гемоглобіну в кожній клітині (на основі методів флуоресцентної проточної цитометрії).

2. Еритроцитарні індекси (RBC) у повсякденній практиці
Морфологічна класифікація: Клінічне значення MCV (середній об'єм), MCH (середній вміст HGB) та MCHC (середня концентрація HGB) для первинного розподілу анемій на мікро-, нормо- та макроцитарні. 
RDW-CV/SD: Використання індексів анізоцитозу як ранніх маркерів дефіцитних станів до моменту клінічно значущого зниження рівня гемоглобіну.
Розширені параметри :Значення показників Micro% (відсоток мікроцитів < 60 fL) та Macro% (відсоток макроцитів > 120 fL) для уточнення діагнозу при змішаних анеміях.

3. Ретикулоцитарний профіль — моніторинг еритропоезу
RET# (абсолютна кількість): Ключовий критерій розділення анемій на регенераторні (гіперпроліферативні) та гіпорегенераторні (гіпопроліферативні).
RHE (ретикулоцитарний гемоглобін): Найчутливіший маркер функціонального дефіциту заліза, що відображає біодоступність заліза для еритропоезу за останні 48–72 години. 
IRF (фракція незрілих ретикулоцитів): Показник активності кісткового мозку; дозволяє оцінити швидкість відновлення гемопоезу значно раніше за зміну загальної кількості еритроцитів.

4. Алгоритми диференційної діагностики
Мікроцитарний трек: Диференціація залізодефіцитної анемії (ЗДА) та таласемії з використанням індексу Ментцера та показника RHE. 
Макроцитарний трек: Алгоритм пошуку при MCV > 100 fL — від дефіциту вітамінів B12 та фолатів (виявлення ризиків фунікулярного мієлозу) до виключення гепатопатій та мієлодиспластичного синдрому (МДС). 
Гемолітичний трек: Лабораторні маркери руйнування еритроцитів (↑RET#, ↑непрямий білірубін), місце тесту Кумбса та аналізу морфології клітин (шистоцити, сфероцити).

5. Лабораторний моніторинг та менеджмент пацієнта
Оцінка ефективності: Використання показників IRF та RHE як контрольних точок (на 3–5 добу після початку терапії) для підтвердження відповіді на лікування. 
Критерії стабілізації: Терміни відновлення депо заліза; перегляд порогів феритину (контроль за рівнем < 30 мкг/л як маркером дефіциту згідно з новими настановами). 
Маршрутизація: Визначення межі компетенцій сімейного лікаря та показань до направлення на третинний рівень (гематологія) при рефрактерних анеміях або підозрі на онкогематологічну патологію.