Психологічні наслідки вимушеного переміщення: адаптація, психічне здоров’я та стратегії психологічної допомоги

Спікерка
майстер-класу

Олександра Малишева

Член Асоціації з вивчення та дослідження у психодіагностиці (ADEIP)
Психолог, спеціалізується на психологічній оцінці, кризовому втручанні та психодіагностиці. Має міжнародну академічну підготовку у сфері психології та клінічної практики, здобуту в Аргентині та Іспанії.
Професійна діяльність включає клінічну психологічну практику та застосування психологічної експертизи в межах проєкту «Ґендерно чутливі підходи до психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS)», що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
Викладацький досвід охоплює проведення курсів з психодіагностики, кризових інтервенцій та психокорекції у закладах вищої освіти.
Освітній бекграунд включає ступінь бакалавра психології (Університет Бельграно, Аргентина), післядипломну підготовку з когнітивної психології (Fundación Foro, Буенос-Айрес, Аргентина) та техніки Роршаха і проєктивних методів (Університет Бельграно, Аргентина), а також ступінь магістра з психологічного втручання в кризових ситуаціях, катастрофах і надзвичайних подіях (Universidad Europea, Мадрид, Іспанія).

План зустрічі:

1. Вимушене переміщення: причини, контексти та міжнародний досвід
● Внутрішнє переміщення та вимушений виїзд за кордон.
● Відмінності між досвідом переміщення та правовими статусами ВПО, біженця й шукача притулку.
● Україна, Сирія, Боснія і Герцеговина: переміщення через війну та тривала невизначеність щодо повернення.
● Колумбія: переміщення через збройне насильство та втрата зв’язків із громадою.
● Венесуела: вимушений виїзд на тлі політичної, соціально-економічної та гуманітарної кризи.
● Японія: евакуація внаслідок природної та техногенної катастроф.
● Вплив обставин виїзду, повторних переїздів і доступної підтримки на досвід людини.

2. Адаптація, стратегії виживання та переживання втрат
● Початкове реагування, облаштування та поступова адаптація: можливі процеси без універсальної послідовності етапів.
● Стратегії виживання в небезпеці та їхня роль після переміщення.
● Втрата дому, соціальних зв’язків, професійного статусу та звичного майбутнього.
● Неоднозначна втрата й невизначеність щодо повернення.
● Зміни ідентичності та відчуття належності.
● Культурно обумовлені способи вираження стресу, горя та звернення по допомогу.
● Ресурси адаптації: автономія, повсякденні рутини, соціальні зв’язки та участь у житті громади.

3. Психологічні реакції та стани, що потребують клінічної оцінки
● Тривога, настороженість, дратівливість, виснаження та емоційне оніміння.
● Порушення сну, уваги й повсякденного функціонування.
● ПТСР, депресивні та тривожні розлади в контексті пережитих подій і переміщення.
● Розмежування реакцій адаптації та можливих проявів психічного розладу.
● Значення попереднього досвіду, повторних стресорів і поточних умов життя.
● Оцінка потреб, ресурсів і ризиків.
● Критерії направлення до психіатра або іншого спеціаліста.

4. Тілесні реакції, соматизація та накопичення стресового навантаження
● Взаємозв’язок психологічного стресу й тілесних реакцій.
● Накопичення навантаження через повторні загрози, втрати та переміщення.
● Тілесні скарги й соматизація: значення психологічної та медичної оцінки.
● Тілесна усвідомленість і розпізнавання власного стану.
● Можливості та межі тілесно орієнтованих підходів.
● Техніки самопідтримки: орієнтування в середовищі, опора, рух і зниження напруження.
● Урахування індивідуальної реакції та добровільності виконання вправ.

5. Діти, підлітки та сім’ї в умовах переміщення

● Вікові особливості переживання кризи та адаптації.
● Втрата дому, друзів, школи й звичного середовища.
● Розлука з близькими та підтримка відчуття безпеки у стосунках.
● Зміни поведінки, емоційного стану й навчальної діяльності.
● Статус дитини ВПО або біженця та його значення для доступу до допомоги.
● Особливості психологічного оцінювання дітей і підлітків з урахуванням мови, культури та умов життя.
● Зміни сімейних ролей, виховні труднощі та ресурси сім’ї.
● Сімейні системні підходи й підтримка батьків або інших дорослих, які доглядають за дитиною.

6. Принципи психологічної допомоги дорослим і дітям

● Безпека, передбачуваність і довіра як основа допомоги.
● Визначення актуальних потреб і спільне узгодження цілей.
● Підтримка без примусу до розповіді про травматичні події.
● Урахування віку, культурного контексту та сімейної ситуації.
● Поєднання психологічної допомоги із соціальною, медичною та правовою підтримкою.
● Підтримка автономії й відновлення відчуття впливу на власне життя.

7. Практичні кейси та обговорення

● Розбір ситуацій дорослої людини, підлітка та сім’ї після переміщення.
● Визначення актуальних труднощів, ресурсів і потреб у допомозі.
● Обговорення доречних способів підтримки та направлення.
● Запитання учасників.