План зустрічі:

1. Слабкість, парез і параліч: визначення та клінічна оцінка
Як відрізнити справжній моторний дефіцит від втоми, болю, порушення координації та суб'єктивного відчуття слабкості. Оцінка сили за шкалою оцінки м’язової сили.
2. Топічна діагностика парезу: де локалізується ураження?
Кора → внутрішня капсула → стовбур → спинний мозок → передній ріг → корінець → сплетення → периферичний нерв → нервово-м'язовий синапс → м'яз.
3.  Центральний парез: ураження верхнього мотонейрона
Пірамідний патерн слабкості, тонус, рефлекси, патологічні знаки. Геміпарез, парапарез, тетрапарез.
4. Периферичний парез: ураження нижнього мотонейрона
Атрофія, фасцикуляції, гіпотонія, гіпо-/арефлексія. Як клінічно розрізнити радикулопатію, плексопатію, мононейропатію та полінейропатію.
5. Специфічні патерни слабкості як ключ до діагнозу
Проксимальна vs дистальна, симетрична vs асиметрична, флуктуюча слабкість; міопатичний патерн, міастенія, запальні полірадикулонейропатії, хвороби мотонейрона.
6. Часовий профіль парезу: від секунд до років
Гострий, підгострий і хронічний розвиток слабкості. Інсульт, мієлопатія, синдром Гієна-Баре, міастенія, міопатії, нейропатії, БАС та спадкові захворювання.
7. Функціональна слабкість: позитивна діагностика, а не діагноз виключення
Клінічні ознаки функціонального парезу: симптом Гувера, непослідовність і варіабельність рухового дефіциту, залежність проявів від переключення уваги та інші позитивні ознаки. Можливість поєднання органічного та функціонального моторного дефіциту.
8. Діагностичний алгоритм: які обстеження і коли?
МРТ головного/спинного мозку, ЕНМГ, креатинкіназа, лабораторні дослідження, антитіла, генетичне тестування, МРТ мязів та інші методи — відповідно до клінічної локалізації, а не «все всім».
9. Red flags: парез як невідкладний стан
Інсульт, компресія спинного мозку/cauda equina, синдром Гійєна-Баре із дихальною недостатністю, міастенічний криз, гостра мієлопатія та швидко прогресуючий моторний дефіцит.
10. Від симптому до діагнозу: клінічний алгоритм і розбір кейсів
Практичне застосування схеми: підтвердити слабкість → визначити патерн → локалізувати ураження → оцінити темп → визначити red flags → обрати цільові дослідження → сформулювати діагноз.